Місце народження: Оденсе, Данія
Дата народження: 2 квітня 1805 року
Дата смерті: 4 серпень 1875 (70)
Національність: данська
Громадянство: Данія
Мова творів: данська
Рід діяльності: письменник, поет
Напрямок: новели, казки
Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на данському острові Фюн. Його батько був бідним шевцем, мати Ганна Марі Андерсдаттер — прачкою (вона походила з бідної сім'ї, в дитинстві мусила жебракувати, її поховали на кладовищі для бідних).У 1816 р. батько Андерсена помер, і хлопчикові довелося працювати заради прожитку. Він був підмайстром спершу у ткача, потім у кравця. Згодом працював на цигарковій фабриці.
У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній біографії він писав, що в дитинстві грався з принцом Фрітсом, згодом — королем Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків — лише принц. Дружба Андерсена з принцом Фрітсом, згідно з фантазією Андерсена, тривала і в дорослому віці, до самої смерті Фрітса. За винятком родичів, нібито лише Андерсен був допущений до труни покійного. Причиною цієї фантазії були розповіді батька Ганса Крістіана про те, що він нібито є родичем короля.
У ранньому дитинстві Ганс Крістіан був замкнутим хлопчиком з великими блакитними очима. Він сидів у кутку і займався своєю улюбленою грою — ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності.
З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріяння і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликали сміх і знущання дітей. У 1816 помер батько Ганса Крістіана і хлопчикові довелося самому заробляти собі на прожиття. Він був підмайстром спершу в ткача, потім у кравця, працював на сигаретній фабриці. У 1819, купивши перші чоботи на зароблені гроші, Ганс Крістіан відправився у Копенгаґен. Там він вивчав літературу, данську, німецьку і латинську мови, відвідував уроки у балетній школі.
Упродовж року в Копенгаґені Ганс Крістіан намагався потрапити до театру. Спершу він прийшов додому до відомої співачки і, від хвилювання заливаючись сльозами, просив її влаштувати його в театр. Вона обіцяла все влаштувати, щоб тільки відв'язатися від настирливого дивного довготелесого підлітка, але, звісно, не виконала своєї обіцянки. Набагато пізніше вона скаже Андерсену, що просто сприйняла тоді його за божевільного. Ганс Крістіан був довготелесим підлітком з видовженими й тонкими кінцівками, шиєю і таким же довгим носом, він був свого роду життєвим аналогом Гидкого Каченяти. Але завдяки чудовому сопрано і його проханням, а також із жалю, Ганса Крістіана, незважаючи на не ефектну зовнішність, прийняли до Королівського театру, де він грав другорядні ролі. Але з часом його все менше й менше задіювали у виставах, відтак почалася вікова ломка голосу і його звільнили. Колеги з театру говорили, що вважають Андерсена поетом. Сприйнявши цю пропозицію близько до серця, він починає писати.
Тим часом Ганс Крістіан склав п'єсу в п'яти актах і написав листа королю, переконавши дати гроші на її видання. До цієї книги входили й вірші. Також він подбав про рекламу і дав анонс у газеті. Книгу надрукували, але ніхто її не купував, тож її використали як обгортку. Ганс Крістіан не втрачав надії і запропонував театру поставити виставу за його п'єсою. Йому відмовили «з огляду на повну відсутність досвіду в автора». Але запропонували вчитися через добре до нього ставлення та зважаючи на його бажання. Люди, що поспівчували бідному і чутливому хлопчикові, також поклопотали перед королем Данії Фредеріком VI, який дозволив йому вчитися в школі в містечку Слагельсе, а потім в іншій школі в Гельсінгерi за рахунок скарбниці. Це означало, що більше не потрібно буде думати про шматок хліба, про те, як прожити далі. Учні в школі були на 6 років молодші за Андерсена. Він згодом згадував про роки навчання в школі як про найпохмурішу пору свого життя, через сувору критику ректора навчального закладу, та болісно переживав із цього приводу до кінця своїх днів — бачачи ректора в кошмарних снах. У 1827 році Андерсен завершив навчання. До кінця життя він робив на письмі безліч граматичних помилок — Андерсен так і не опанував грамоту.
Влітку 1872 р. Андерсен упав з ліжка й дуже забився. Він так і не одужав після цієї травми, але прожив до 4 серпня 1875 р. Помер у будинку свого друга банкіра Моріца Мельхіора[1]. Напередодні смерті він замовив музику на свій похорон, формулюючи замовлення словами: «Більшість із тих, хто йтиме за мною, будуть дітьми, тож нехай такт відповідає маленьким крокам»[1].
На час своєї смерті Андерсен уже здобув світову славу. Він отримував стипендію від данського уряду як «національна гордість». Уже до смерті казкаря розпочалося планування встановлення йому пам'ятника, який зараз стоїть на площі перед ратушею у Копенгаґені[2].
Ганс Крістіан Андерсен ніколи не був одружений і не мав дітей.
У літературі дебютував восени 1828 року як автор сповненого казкової містики твору «Прогулянки від Хольмен-каналу до східного мису острова Амагер». Видана на Новий 1829 рік, книжечка набула великої популярності й уже в квітні вийшов її другий наклад.
Пам'ятник Г. К. Андерсен у Копенгаґені
Приєднався до прогресивних романтиків, писав вірші, поеми, п'єси, нариси, романи.
З 1835 р. друкує казки, яких за 40 років написав 156. У цьому жанрі найповніше виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно пов'язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору, фантастика поєднана з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою («Нове вбрання короля», «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди», «Дюймовочка»). Жорстоким грошолюбам у казках протистоять прості бідні люди, яких Андерсен наділяє найблагороднішими моральними рисами і якостями («Стійкий олов'яний солдатик», «Кресало», «Русалонька», «Дівчинка з сірниками», «Снігова королева»). Казки Андерсена пройняті соціальним оптимізмом і щирою вірою в краще майбутнє людства.
Українською мовою твори Андерсена перекладали Михайло Старицький, Марія Грінченко, Оксана Іваненко та інші. Марко Вовчок перекладала твори Андерсена російською мовою.
Казки. Переклад і передмова О. Іваненко (К., 1955).
Казки. Переклад і передмова Г. Кирпи (К., 2006)
Пам'ятник Гансу Крістіану Андерсену у місті Копенгаген
Премія імені Г. К. Андерсена
2476 Андерсен